Піта це близькосхідний коржик з “кишенею”. При випіканні всередині утворюється водяна пара, яка роздмухує тісто, тим самим створюючи всередині порожнину. Після – піта здувається, але кишенька залишається. Щоб “відкрити” піту – треба надрізати край ножем. Зазвичай, усередині піту змащують соусом і кладуть начинку у вигляді салату, м’яса чи суміші того й іншого. Варіантів наповнення існує багато, але це історія для інших рецептів.

Традиційно піта випікається у печі чи тандирі. Або в їхньому сучасному аналогу – духовці. А тісто містить дріжджі. У цьому рецепті ми відійдемо від канонів і приготуємо бездріжджові на сковороді.

Чому піта не надувається?

На цей рецепт я наткнувся на ютубі. Він мені здався досить простим і я вирішив, що готуватиму і зніматиму його з першого разу. Але все виявилося не так просто. Вперше піти в мене не надулися, кишені не вийшло, а вийшли – просто плоскі коржики. І вдруге сталося те саме.

Щоб зрозуміти у чому причина невдач — я переглянув ще кілька роликів із цим рецептом на ютубі. У них повторювалося те саме, і пропонувалися абсолютно ідентичні пропорції інгредієнтів. Але не було відповіді на головне запитання: чому не надувається піта?

Точніше не зовсім так. У всіх цих рецептах наголошували на тому, що з тестом потрібно поводитися дуже акуратно. Не можна допустити, щоб на ньому утворилися тріщини при розкочуванні інакше з них вийде пара і нічого не вийде. Згодом мої експерименти показали, що таке справді може статися, але для цього тісто потрібно кілька разів проткнути зубочисткою наскрізь.

А от, наприклад, випадкові теоретичні вм’ятини від пальців чи нігтів – ніяк не впливають на результат. Я перевіряв – спеціально тицяв пальцями і нігтями в розкатане тісто, і воно згодом роздмухувалося так само, як і недоторкане. Причому робив я це навмисне гіперболізовано, тож міф №1 можна вважати розвіяним.

Другий міф – форма коржика має бути ідеально круглою. Ну, слухайте, ми ж тут не рецепти молекулярної кухні намагаємося відтворити, а прості коржики печемо. Це не впливає на результат. Не парьтеся з цього приводу, робіть форму, яка виходить. Це домашні коржики, вони не повинні мати форму ідеального кола, навпаки – недоліки форми лише додають їм шарму.

Озброївшись логікою та третьою порцією тесту, я знайшов відповідь. Весь секрет у нагріванні. Кишенька всередині виходить за рахунок виникнення пари. Якщо нагрівання слабке – пара утворюється недостатньо для того, щоб роздмухати коржик потрібним чином. При цьому слід зберігати баланс: створити достатню для випаровування потужність і при цьому не спалити майбутні піти зовні. Як цього досягти – розповім нижче.

Інгредієнти:

• 350 гр борошна
• 200 мл гарячої води (я використав окріп, що постояв 2-3 хвилини в склянці)
• 2 ст. л. рослинної олії
• дрібка солі
• 1/2 ч. л. гранульованого часнику (опціонально)

Як готувати

Замішайте тісто

Просійте борошно, додайте в неї щіпку солі (не бійтеся переборщити) і 1/2 ч. л. гранульованого часнику.

Перемішайте віночком протягом 30-40 секунд.

Влийте 200 мл гарячої води, 2 ст. л. рослинної олії та замісіть тісто ложкою.

Це займе у вас близько 2 хвилин.

Перекладіть тісто на робочу поверхню та продовжуйте вимішувати руками. Тісто дуже просте в роботі, абсолютно не липне до рук і поверхні. Як бачите, я навіть борошно не підсипаю на цьому етапі.

Тісто потрібно вимісити до гладкості. Недостатньо якісно вимішане також може бути причиною того, що замість піти вийде плаский коржик.

Вище приклад тіста з яким варто попрацювати ще 2-3 хвилини. Поверхня пухка, а має бути більш гладкою.

Прикладу до кінця вимішаного тіста у мене на жаль немає. Так я не робив фото процесу, коли готував вдруге і втретє. Якщо боїтеся промахнуться – орієнтуйтеся на якийсь час. 7-10 хвилин для замішування буде достатньо. А якщо більше – гірше не буде.

Перекладіть тісто в тарілку і накрийте рушником чи харчовою плівкою, щоб не обвітрилося. Також тісто можна скласти в пакет або залишити на робочій поверхні, накривши рушником. Залишіть на 20 хвилин.

Розкачайте коржики

Дістаньте тісто, вимісіть ще хвилину, розкотіть у джгут і поділіть на 8 рівних частин. Для цього спочатку розділіть тісто навпіл, потім кожну частину ще навпіл і ще раз навпіл.

Якщо ви перфекціоніст – підсумовуйте вагу всіх інгредієнтів, розділіть на 8 та відміряйте кожен шматочок на терезах. Але на мій погляд – це зайве.

Кожен шматочок – скачайте в кульку. Для цього розплюсніть тісто на робочій поверхні, загніть краї в центр, щоб вийшло щось, що нагадує хінкалі. Переверніть і, як би, рухами, що погладжують, долонями досягайте круглої форми. До ідеалу доводити не варто, але намагайтеся, щоб зверху тісто було максимально гладким.

Кульки накрийте рушником або харчовою плівкою та дайте відпочити ще 10 хвилин.

Перед розкочуванням коржика посипте робочу поверхню борошном. На цьому етапі я вже ставлю сковороду на маленький вогонь, щоб дати їй рівномірно прогрітися і не гаяти часу в майбутньому.

Візьміть кульку, присипте борошном і розкотіть у коло діаметром 16 см. Зверху ще раз присипте борошном, струсіть надлишки та відкладіть убік. Можна накрити плівкою, але я не морочився.

Розкачайте тісто, що залишилося, складаючи коржики один на інший.

Переверніть коржики, щоб розкатаний першим, виявився нагорі і приступайте до смаження.

Смажте піти

Вище я згадував, наскільки важливою є потужність нагріву. Але не можна просто сказати – середній нагрів і потрапити в крапку. Занадто багато факторів: потужність конфорки, матеріал та розмір сковороди, час.

Щоб виключити всі можливі питання та максимально наблизити вас до успіху, докладно опишу свої стартові параметри:

• я використовував другу за розміром конфорку на газовій плиті;
• я використовував тонку ікеївську млинцеву сковороду з антипригарним покриттям, діаметром 22 см;
• сковороду я розігрів на мінімальному вогні протягом 5-7 хвилин
• перед смаженням першої піти увімкнув середнє нагрівання (на половину потужності) і дав сковороді прогрітися 20-30 секунд.

Уточню: все сказане вище – це анітрохи не обов’язкові умови, яким потрібно слідувати. Швидше за все, у вас вийде все з першого разу і без цієї інформації. Але на випадок якщо не вийде – можна порівняти, проаналізувати та провести роботу над помилками.

Сковорода нагрілася, поїхали.

Покладіть піту на сковороду і підрум’яньте з одного боку близько 30 секунд. На поверхні почнуть надуватися дрібні бульбашки, дочекайтеся моменту, коли почне надуватися один-два великі і переверніть.

Обсмажте ще 20 секунд з іншого боку. Готуйтеся перевернути вдруге, але спочатку збільште нагрівання до середньо-сильної потужності (приблизно 75% потужності конфорки) і переверніть.

Коржик практично відразу почне надуватися. Коли надувається повністю – переверніть його втретє, зменшіть нагрівання до середнього рівня і підрум’яніть ще секунд 20. Перекладіть на тарілку.

Проколювати і стукати по піті не потрібно, вона здувається сама.

Повторіть з коржами, що залишилися. Остудіть і подавайте.